К основному контенту

 

Виховний захід, присвячений

 ДНЮ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ УКРАЇНИ    

 


Мета: ознайомити учнів з історією виникнення свята ; пояснити поняття « гідність» та «свобода» розширити знання учнів про революцію Гідності та Свободи;; формувати  розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині  та стати на захист державних інтересів країни. виховувати ціннісне ставлення до демократичних свобод, закріплених Конституцією України, усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.


Хід заходу

1.Війна – це жах…
 2. Війна – це руйнація…                                                                                                     
1. Війна – це смерть…                                                                                                                                                                           
 2.Офіцйно її немає, та вона поруч щодня.                                                                                                            
1.  Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають.                                                                                       
2.  Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни.                                                                      
1. Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:                                                                           
– Стала б мирною моя Україна…
 – Хай  скінчиться війна…

Щороку 21 листопада в Україні відзначається « ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ» на честь початку дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року), подій в історії сучасної України, які змінили життя багатьох українців, їхнє бачення світу і себе у ньому.                                                                                                                                                                                                                                             

 ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ встановлений «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка  «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.                      

                                         

Саме 21 листопада – в Києві почалися студентські акції протесту, спричинені несподіваним одностороннім рішенням влади відкласти підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.                                                                                                                                                                

Події 2014 року стали справжньою національною трагедією. У мирний час, у центрі Європи прицільним вогнем було вбито десятки громадян України, а Будинок профспілок – спалено вогнем. І це стало переломним моментом тогочасного режиму. 1.«Революція Гідності» – так назвуть згодом «Євромайдан» – об’єднала  весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, її розвитку в європейському співтоваристві, захисту демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, досягнення гідного рівня життя й праці.       


                                                                                       

Після жорстокого побиття студентів та розгону Євромайдану, мирний протест переріс у масові зібрання – щотижневі віче для підтвердження своїх поглядів, громадського спротиву – та постійні сутички між протестувальниками та спецпризначенцями, наслідком яких стала трагічна загибель понад 100 людей – Героїв Небесної Сотні…                                                                                                                                        


                                                                                                                                          Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії і водночас пам’ятної події для нашої країни.                                                                                              

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.                                                                                                                                                  Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна,.. АТО…, хоч як  би ми це не називали.                                                                                                                                                                                                

Наші хлопці – титану міцніше! Не беруть  їх хай кулі та міни!                                                                       

Хай Господь  захищає сильніше! Своїх героїв-синів  України!                                                                                                (Звучить фон пісні «Пливе кача» тихо-тихо)                                                                                                                 


1.Нам невідомі всіх їхні імена. Хто їх чекав, хто  за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна. Яке в  них серце – щире чи терпляче.

2.Як страшно їм, коли усе горить. Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить, які в них білі крила за плечима.

1.Нам не відомі мрії  й здобуття, всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя  заради нас і мирного світання.

2.І без імен помолимось за них. В час зрад  страшних і втрат таких гірких.

І без імен вони для нас герої…

Дякуємо Героям Небесноїсотні ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ!ЗАТЕ ЩОНЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ !ЗАРАДИ   НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ!

2.Ми просимо хвилиною мовчання вшанувати  всіх солдатів, які загинули в антитерористичній операції, захищаючи нас, і які назавжди в нашій пам’яті  залишаться героями.

(Пісня звучить голосніше під час ХВИЛИНИ МОВЧАННЯ=30  сек. і затихає).                 

Квітуча Україна

Україна моя,ти квітуча,

Яснооке проміння зорі,

Глянь барвиста веселка-красуня

Одягнула тебе в янтарі.

І ні краю,ні дна не сягнути,

У житті-як у вічному сні,

Є у мене Вкраїна квітуча

І другої не треба мені!

Україна моя,ти квітуча,

Б ється серце від слів цих,мов птах,

І не спить,і не знає покою

Пробудила мій спокій і тиш?!

Чи не ти із небес  зорепадом

Над моєю душею летиш…

(Пісня «Квітуча Україна»)


1.Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа  – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

2.Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.                                                                                                                              

Вчитель

Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон  сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

Подумайте, і дайте відповідь, продовживши речення  «Для мене Україна це ….»

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Бесіда "Твій вільний час"

Бесіда "Твій вільний час" Дозвілля – час, вільний від роботи, занять, будь-якого діла. Так пояснює це поняття «короткий тлумачний словник української мови». Отже, роботу, заняття, справи – геть з вільного часу дозвілля. Чим же тоді заповнювати останнє? Грою? Нічогонеробленням? Чи не занадто звужене змістом це тлумачення? Нині вчені нараховують близько 500 різних форм і видів дозвілля. Тут і участь у художній самодіяльності, в роботі клубів і гуртків за інтересами, заняття спортом, праця в саду і городі, конструювання, рукоділля, відвідання театрів, кіноконцертних залів, бібліотек, парків, музеїв, подорожі, походи, рибальство і багато-багато інших форм і видів. Дозвілля – це дійсно вільний час, змістом якого є раціоналізація людських захоплень, тобто певна діяльність людини. Бездіяльне дозвілля – не дозвілля, а відпочинок, під яким розуміють стан спокою або вид діяльності, що забезпечує заняття втоми і відтворення працездатності організму. Давайте спочатку розберемос

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Кримінальна відповідальність неповнолітніх Сьогодні чимало злочинів вчиняються неповнолітніми, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж, правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто вважає, що неповнолітньому ніщо не загрожує та він зможе уникнути відповідальності. Кримінальній відповідальності підлягають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років. Дехто з Вас прочитавши попередній абзац, може зробити висновок: до чотирнадцяти, а то й до шістнадцяти років можна робити будь-що, нема чого хвилюватися – все одно покарання не буде. Такий висновок безпідставний. Стаття 22 Кримінального кодексу України закріплює Вік, з якого  може наставати кримінальна відповідальність неповнолітніх. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років. Відповідно до ч. 2 ст. 22 КК

Бесіда з БЖД "Захист від дії випромінювання мобільного телефону"

Бесіда з БЖД "Захист від дії випромінювання мобільного телефону" У наш час мобільний зв’язок став невід’ємною частиною повсякденного життя людини, при цьому створюється значне електромагнітне навантаження на її організм. Більшість користувачів мобільних телефонів навіть і не задумуються про  електромагнітне випромінювання мобільного телефону , та шкоду, яку несе це благо цивілізації, думаючи, що якщо телефони продаються в магазині, то вони є безпечними для організму. На сьогоднішній день в Україні використовується більше 50 мільйонів мобільних телефонів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на початку ХХІ століття у світі нараховувалося 1,5 мільярда абонентів стільникового зв’язку, що становило 19 % населення планети. Зараз ця цифра ще вища. Чи є в таких умовах можливість захисту від електромагнітного випромінювання стільникових телефонів? Яку відстань до базових станцій стільникового зв’язку можна вважати безпечною? Система мобільного зв’язку ск