Бесіда "Твій вільний час"
Дозвілля – час, вільний від роботи, занять, будь-якого діла. Так пояснює це поняття «короткий тлумачний словник української мови». Отже, роботу, заняття, справи – геть з вільного часу дозвілля. Чим же тоді заповнювати останнє? Грою? Нічогонеробленням? Чи не занадто звужене змістом це тлумачення?
Нині вчені нараховують близько 500 різних форм і видів дозвілля. Тут і участь у художній самодіяльності, в роботі клубів і гуртків за інтересами, заняття спортом, праця в саду і городі, конструювання, рукоділля, відвідання театрів, кіноконцертних залів, бібліотек, парків, музеїв, подорожі, походи, рибальство і багато-багато інших форм і видів.
Дозвілля – це дійсно вільний час, змістом якого є раціоналізація людських захоплень, тобто певна діяльність людини. Бездіяльне дозвілля – не дозвілля, а відпочинок, під яким розуміють стан спокою або вид діяльності, що забезпечує заняття втоми і відтворення працездатності організму.
Давайте спочатку розберемося, скільки взагалі у звичайного учня вільного часу. У добі, як відомо, 24 години, з них на сон йде приблизно 8 годин, на школу (включаючи дорогу туди й назад, перерви й уроки), грубо кажучи, теж 8 годин, на виконання домашніх завдань – середньостатистичні 4 години. Залишається 4 години, які кожен проводить по-своєму. Як саме – зараз з’ясуємо.
1. Деякі учні після школи гуляють: хлопці збираються з друзями й грають у футбол або катаються на велосипедах або на чому-небудь ще; дівчатка в основному ходять по магазинах або гуляють. Ось тільки користі від цього – ніякої. Звичайно, добре проводити час на свіжому повітрі, але тільки якщо більше нічого робити.
Нині вчені нараховують близько 500 різних форм і видів дозвілля. Тут і участь у художній самодіяльності, в роботі клубів і гуртків за інтересами, заняття спортом, праця в саду і городі, конструювання, рукоділля, відвідання театрів, кіноконцертних залів, бібліотек, парків, музеїв, подорожі, походи, рибальство і багато-багато інших форм і видів.
Дозвілля – це дійсно вільний час, змістом якого є раціоналізація людських захоплень, тобто певна діяльність людини. Бездіяльне дозвілля – не дозвілля, а відпочинок, під яким розуміють стан спокою або вид діяльності, що забезпечує заняття втоми і відтворення працездатності організму.
Давайте спочатку розберемося, скільки взагалі у звичайного учня вільного часу. У добі, як відомо, 24 години, з них на сон йде приблизно 8 годин, на школу (включаючи дорогу туди й назад, перерви й уроки), грубо кажучи, теж 8 годин, на виконання домашніх завдань – середньостатистичні 4 години. Залишається 4 години, які кожен проводить по-своєму. Як саме – зараз з’ясуємо.
1. Деякі учні після школи гуляють: хлопці збираються з друзями й грають у футбол або катаються на велосипедах або на чому-небудь ще; дівчатка в основному ходять по магазинах або гуляють. Ось тільки користі від цього – ніякої. Звичайно, добре проводити час на свіжому повітрі, але тільки якщо більше нічого робити.
2. Інші витрачають цей час удома: дивляться телевізор, безцільно валяються на дивані, грають в комп’ютер, «сидять» в інтернеті, базікають по телефону, читають газети/журнали, сучасну літературу – те, що ніяк не стосується шкільних предметів, що називається «просто чуманіють». До речі, деякі допомагають батькам по дому, за що їх можна тільки похвалити.
3. Найсерйозніші учні ходять на додаткові заняття – платні або безкоштовні, шкільні або репетиторство – по тих предметах, які вони збираються здавати для вступу у вищі навчальні заклади; читають додаткову літературу, тим самим збагачують свій світогляд. Ну що сказати? – правильно поступають, турбуються про своє майбутнє.
4. Спортивні школярі відвідують різні тренування у спортивних центрах: хтось ходить у басейн, хтось – у тренажерний зал (між іншим, у нас в школі теж є тренажерний зал), хтось – на шейпінг або аеробіку, хтось – на східні єдиноборства або легку атлетику, хтось – на футбол, баскетбол або щось інше. Що ж, їм можна лише позаздрити – ведуть здоровий спосіб життя.
5. Танцююча або творча натура (музиканти, художники, журналісти і т.д.) вчаться Центрі позашкільної роботи та дитячої творчості або де-небудь ще. Там вони займаються улюбленою справою, а може, готуються до майбутньої професії, загалом, час дарма не проводять. Деяких, до речі, примушують батьки.
6. Є ще й такі, наприклад я, які у вільний час підробляють для ліпшого достатку родини. Крім того, робота для підробітку, дуже добре орієнтує на подальший вибір професії.
А до якої категорії відноситись ви? Чи досить раціонально ви використовуєте свій вільний час? Чи дозволють ваші заняття у вільний час вам самореалізовуватись, самоудосконалюватись, і досягати нового життєвого рівня?
Особливості вільного часу серед молоді
Особливості Протиріччя
Істотна зміна мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій учнів Відсутність глибокого осмислення й урахування процесів, що відбуваються
Прагнення до росту соціальної активності учнів Наявність, живучість застарілих форм, методів, засобів організації вільного часу, які не спрацьовують в умовах змін
Інтенсивний розвиток демократії самоуправлінських початків у суспільстві Обмеження довіри учням важливих справ, у яких вони могли виявити свою творчу індивідуальність
Спроба реалізації нових потреб у самовизначенні учнів Нездатність соціальних інститутів, державних установ забезпечити цю реалізацію
Прагнення учнями розпоряджатися своїм вільним часом Присутність примусу й регламентації діяльності учнів в основних інститутах їх соціалізації
Прагнення до поведінкової й нормативної незалежності учнівської молоді від батьків Непомірна опіка з боку старших, недовіра до дітей, боязнь утратити над ними контроль
З таблиці ми бачимо, що особливості вільного часу учнівської молоді багато в чому обумовлені складними й суперечливими процесами, які відбуваються в умовах наростаючої урбанізації, кризи основних інститутів соціалізації, зростаючого розриву між соціальною й фізіологічною зрілістю учнів, подовженням термінів їх навчанняного часу учнівською молоддю.
А до якої категорії відноситись ви? Чи досить раціонально ви використовуєте свій вільний час? Чи дозволють ваші заняття у вільний час вам самореалізовуватись, самоудосконалюватись, і досягати нового життєвого рівня?
Особливості вільного часу серед молоді
Особливості Протиріччя
Істотна зміна мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій учнів Відсутність глибокого осмислення й урахування процесів, що відбуваються
Прагнення до росту соціальної активності учнів Наявність, живучість застарілих форм, методів, засобів організації вільного часу, які не спрацьовують в умовах змін
Інтенсивний розвиток демократії самоуправлінських початків у суспільстві Обмеження довіри учням важливих справ, у яких вони могли виявити свою творчу індивідуальність
Спроба реалізації нових потреб у самовизначенні учнів Нездатність соціальних інститутів, державних установ забезпечити цю реалізацію
Прагнення учнями розпоряджатися своїм вільним часом Присутність примусу й регламентації діяльності учнів в основних інститутах їх соціалізації
Прагнення до поведінкової й нормативної незалежності учнівської молоді від батьків Непомірна опіка з боку старших, недовіра до дітей, боязнь утратити над ними контроль
З таблиці ми бачимо, що особливості вільного часу учнівської молоді багато в чому обумовлені складними й суперечливими процесами, які відбуваються в умовах наростаючої урбанізації, кризи основних інститутів соціалізації, зростаючого розриву між соціальною й фізіологічною зрілістю учнів, подовженням термінів їх навчанняного часу учнівською молоддю.
Яка мета проведення вільного часу? До найпростішої можна віднести відпочинок. Він буває активним і пасивним. Пасивний передбачає такі форми занять, ігор, діяльність, при яких відтворюється здатність людини до праці без Схематична структура вільного часу виглядає таким чином:
перевершення її попереднього рівня. Прогулянки, пасивні ігри за столом, легке читання, в'язання, вишивання – усе це мало що додає до розвитку її продуктивних сил. Останні лише поповнюються. Воно мало сприяє також і формуванню нових фізичних та психологічних якостей особи. Тому пасивний відпочинок може сприйматися як перерва у роботі, спад напруги, розслаблення м'язів та психіки. Він є відпочинком від чогось. Правильно використаний, тобто у поєднанні з активною формою, він приносить людині фізичне і моральне задоволення.
Активний відпочинок відтворює сили людини у новій якості, з перевершенням їх попереднього рівня, бо приводить в дію фізичні та психічні резерви. Свідомо вибираючи заняття, ігри, тренування людина добивається прискореного розвитку умінь і здібностей, зміцнює здоров'я, збагачується духовно. До активного відпочинку відносяться усі фізично і духовно активні види занять: фізкультура, спортивний туризм, в тому числі і такі ігри, як шахи, шашки, відвідування кіно, театрів, музеїв тощо. Активний відпочинок інтенсифікує проведення вільного часу, вимагаючи від людини значних витрат енергії, що посилює її трудову діяльність, а тим самим і її вплив на соціальні процеси. До розваг відносимо усе те , що здатне захопити чим-небудь, відвернути від чогось обтяжливого, а то і гнітючого, дати можливість забутись, розвеселитись. Ігри, атракціони, естрадні шоу, видовища, танці – це ті форми, у яких дана функція найбільш виражена.
Духовне спілкування – це особливий вид взаємодії людей. Чим воно характеризується? Невимушеністю, розважливістю і прямою залежністю від схильностей та настрою діючих осіб. На дозвіллі функціонально-рольові «відстані» між людьми зникають, вони набувають симпатії, спільності захоплень, інтересів, комунікабельності.
Бесіда з учнями. А тепер давайте на основі почутого спробуємо визначитись, чи зрозуміли ви, що таке дозвілля, різницю між активним і пасивним відпочинком, і чи зміните ви свої види і форми відпочинку, проведення дозвілля після сьогоднішньої нашої з вами розмови?
Спочатку я попрошу дати відповіді на запитання:
1. Чим ти любиш займатися у вільний час?
2. Як проводить дозвілля ваша сім'я?
3. Якому виду відпочинку ви надаєте перевагу?
4. До якого часу вам дозволяють рідні перебувати на вулиці у вечірній час?
(Учні дають відповіді на кожне запитання. Підводять підсумки відповідей, визначають найбільш типове проведення часу учнями чи їх сім'ями).
Рефлексія.
Вчитель. А тепер я попрошу кожного з вас дати відповіді на запитання анкети «7 днів свободи».
Уявіть собі, що цілий тиждень ти, будеш вирішувати, що тобі робити, коли лягати спати, як одягатись, де проводити дозвілля… Що тобі раніше було заборонено, тепер усе дозволено. Все обов'язкове вчора, сьогодні, завтра стало не обов'язковим. Словом, живи в своє задоволення. При чому тобі заздалегідь обіцяно, що як би ти себе не вів, що б не робив у ці дні, ніхто тебе не осудить, не покарає і не пригадає пізніше. Отже, почали жити в 7 днях повної свободи.
1. Про що ти попросиш у ці дні своїх батьків, братів, сестер?
2. Яке місце у твоєму житті у ці сім днів займуть школа, дім, вулиця?
3. Чим ти, одержавши свободу, займешся у першу чергу?
4. Кого з цікавих тобі людей ти взяв би до себе у товариство на ці сім днів? (Вказати вік і професію).
5. Де в ці дні ти будеш найчастіше проводити вільний час?
6. Напевне, у тебе є якась мрія, якщо можна, поділись нею. І що ти зробиш у ці сім днів, щоб вона здійснилась?
7. Наступив 7 день тижня «повної свободи», і раптом тобі оголошують, що його продовжили аж на цілий місяць і ти…(вислови , що ти відчув і що ти зробиш у першу хвилину).
перевершення її попереднього рівня. Прогулянки, пасивні ігри за столом, легке читання, в'язання, вишивання – усе це мало що додає до розвитку її продуктивних сил. Останні лише поповнюються. Воно мало сприяє також і формуванню нових фізичних та психологічних якостей особи. Тому пасивний відпочинок може сприйматися як перерва у роботі, спад напруги, розслаблення м'язів та психіки. Він є відпочинком від чогось. Правильно використаний, тобто у поєднанні з активною формою, він приносить людині фізичне і моральне задоволення.
Активний відпочинок відтворює сили людини у новій якості, з перевершенням їх попереднього рівня, бо приводить в дію фізичні та психічні резерви. Свідомо вибираючи заняття, ігри, тренування людина добивається прискореного розвитку умінь і здібностей, зміцнює здоров'я, збагачується духовно. До активного відпочинку відносяться усі фізично і духовно активні види занять: фізкультура, спортивний туризм, в тому числі і такі ігри, як шахи, шашки, відвідування кіно, театрів, музеїв тощо. Активний відпочинок інтенсифікує проведення вільного часу, вимагаючи від людини значних витрат енергії, що посилює її трудову діяльність, а тим самим і її вплив на соціальні процеси. До розваг відносимо усе те , що здатне захопити чим-небудь, відвернути від чогось обтяжливого, а то і гнітючого, дати можливість забутись, розвеселитись. Ігри, атракціони, естрадні шоу, видовища, танці – це ті форми, у яких дана функція найбільш виражена.
Духовне спілкування – це особливий вид взаємодії людей. Чим воно характеризується? Невимушеністю, розважливістю і прямою залежністю від схильностей та настрою діючих осіб. На дозвіллі функціонально-рольові «відстані» між людьми зникають, вони набувають симпатії, спільності захоплень, інтересів, комунікабельності.
Бесіда з учнями. А тепер давайте на основі почутого спробуємо визначитись, чи зрозуміли ви, що таке дозвілля, різницю між активним і пасивним відпочинком, і чи зміните ви свої види і форми відпочинку, проведення дозвілля після сьогоднішньої нашої з вами розмови?
Спочатку я попрошу дати відповіді на запитання:
1. Чим ти любиш займатися у вільний час?
2. Як проводить дозвілля ваша сім'я?
3. Якому виду відпочинку ви надаєте перевагу?
4. До якого часу вам дозволяють рідні перебувати на вулиці у вечірній час?
(Учні дають відповіді на кожне запитання. Підводять підсумки відповідей, визначають найбільш типове проведення часу учнями чи їх сім'ями).
Рефлексія.
Вчитель. А тепер я попрошу кожного з вас дати відповіді на запитання анкети «7 днів свободи».
Уявіть собі, що цілий тиждень ти, будеш вирішувати, що тобі робити, коли лягати спати, як одягатись, де проводити дозвілля… Що тобі раніше було заборонено, тепер усе дозволено. Все обов'язкове вчора, сьогодні, завтра стало не обов'язковим. Словом, живи в своє задоволення. При чому тобі заздалегідь обіцяно, що як би ти себе не вів, що б не робив у ці дні, ніхто тебе не осудить, не покарає і не пригадає пізніше. Отже, почали жити в 7 днях повної свободи.
1. Про що ти попросиш у ці дні своїх батьків, братів, сестер?
2. Яке місце у твоєму житті у ці сім днів займуть школа, дім, вулиця?
3. Чим ти, одержавши свободу, займешся у першу чергу?
4. Кого з цікавих тобі людей ти взяв би до себе у товариство на ці сім днів? (Вказати вік і професію).
5. Де в ці дні ти будеш найчастіше проводити вільний час?
6. Напевне, у тебе є якась мрія, якщо можна, поділись нею. І що ти зробиш у ці сім днів, щоб вона здійснилась?
7. Наступив 7 день тижня «повної свободи», і раптом тобі оголошують, що його продовжили аж на цілий місяць і ти…(вислови , що ти відчув і що ти зробиш у першу хвилину).
Комментарии
Отправить комментарий