К основному контенту

#STOP_SEXТИНГ: ОФЛАЙН-ПОВЕДІНКА ПІД ЧАС ВІЙНИ

 


На жаль, війна стала для нас реальністю, в якій ми сьогодні живемо. Характер небезпек щоразу змінюється, тому надзвичайно важливо говорити з дітьми про нові правила поведінки офлайн. Оскільки діти спілкуються і в онлайн-вимірі, ці правила можуть стати в пригоді і для їхніх друзів.

Команда #stop_sexтинг зібрала поради від ВзаємоДії, МОН, UNICEF, додала методики із власного досвіду роботи у сфері безпеки дітей і розробила рекомендацій для батьків, опікунів, педагогів і дорослих, поруч з якими є діти.

Як дорослим говорити з дітьми про офлайн-поведінку під час війни?

1. Запитайте, що діти знають про ситуацію в країні і як вони зараз почуваються.

Тема війни не має бути темою табу під час навчальних занять. Ми перебуваємо в єдиній реальності, де домінує страх, смерть, відчай і тривога. Діти повинні розуміти, що навколо люди теж відчувають тривожність.

2. Коли говорите про війну і вживаєте слова «поганий» або  «добрий», обов’язково пояснюйте дитині, чому поганий, а чому добрий.

Спонукайте фантазувати про події в країні через мультфільми та відео, які дитина дивиться.

3. Говоріть із дітьми про необхідність взаємодопомоги, про те, що багато людей в Україні та світі підтримують нашу державу та щодня об'єднують зусилля, аби якнайшвидше завершити війну.

4. Нагадайте дітям, коли  їм страшно чи тривожно, вони завжди можуть звернутися по допомогу до дорослих (батьків, учителів).

5. Зауважте, що важливо дослухатися до порад дорослих щодо поведінки офлайн, адже навколо криється багато небезпек, які можуть загрожувати життю та здоров‘ю.

6 Запитайте дітей, чи мають вони план дій на випадок повітряної тривоги та чи є в них особливі приготування (тривожний рюкзак, теплий одяг тощо).

Що важливо обговорити  з дітьми щодо офлайн-поведінки під час війни?

Правила поведінки під час повітряної тривоги

Рекомендуємо обговорити зі старшими дітьми потребу завантажити на телефон застосунок “Повітряна тривога”, адже  не завжди можна почути сигнал з вулиці.

У будівлі:

  • зайти в укриття (підвальне приміщення чи паркінг для машин);
  • якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститись на нижчі поверхи будівлі та обрати місце подалі від вікон.

У квартирі:

  • важливо знайти місце за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
  • сісти на підлогу;
  • накрити голову і тіло  ковдрою чи іншими речами.

У потязі:

  • нахилитись нижче рівня вікон та закрити голову руками.

На вулиці:

  • зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або маршруту до нього).

Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:

  • триматися на відстані від магазинів із вітринами;
  • лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
  • закрити голову руками.

Якщо почули вибухи, то залишайтесь у безпечному місці.

Правила поведінки під час артобстрілів:

  • Коли чуєте вибухи чи стрільбу, важливо сховатись в укритті. 
  • Якщо  почули вибухи під час перебування на вулиці – негайно лягайте на землю, але туди, де є заглиблення (наприклад, між бетонними конструкціями), або в яму, канаву.
  • Небезпечно ховатись у під’їздах, арках, біля припаркованих машин.
  • Затуліть долонями вуха та розтуліть рот.

Правила поведінки дитини у громадському місці:

  1. Попросіть батьків на окремому папірці написати номер їхнього телефону чи рідних, а також ім’я та прізвище дитини. Сховайте його у верхньому одязі на випадок екстреної ситуації.
  2. Якщо маєте власний мобільний телефон, завжди  перевіряйте, чи він заряджений та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.
  3. Поставте номер когось із батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок у смартфоні.
  4. На вулицях міст, де відбуваються обстріли, можуть бути уламки від ракет чи іншої зброї – не чіпайте їх. Також не заходьте в занедбані будівлі чи покинуті будинки, оскільки вони можуть бути замінованими.
  5. Не підіймайте в місцях за межами дому що-небудь із землі: цукерки, маленькі іграшки, різнокольорові предмети, мобільні телефони, адже в них може бути  вибухівка.
  6. Не беріть від незнайомих людей будь-які предмети: це може бути загрозою для здоров’я та життя.
  7. Якщо на вулиці вас кличе незнайома людина, то повідомте про це батьків чи дорослих, з ким перебуваєте.
  8. Якщо ви загубились у певній місцевості чи у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих на ім’я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то потрібно зателефонувати комусь із батьків чи дорослих, з ким ви перебували разом. Якщо з ними немає зв’язку, потрібно набрати 102 та пояснити, що трапилось.
  9. Якщо незнайома людина взяла вас за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, гучно закричати.

Пам’ятайте, що невимушена бесіда з дитиною може врятувати їй життя. Частіше говоріть із дітьми – їм також страшно, як і нам. Важливо навчити їх правильно діяти в небезпечних ситуаціях. 

Довідка: 

#stop_sexтинг – найбільший в Україні освітній проєкт захисту дітей в інтернеті, який здобув премію Глобального договору ООН та навчив безпеці в інтернеті понад півмільйона дітей та батьків. 

Нагадаємо, команда МОН створиламетодичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти.



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Бесіда "Твій вільний час"

Бесіда "Твій вільний час" Дозвілля – час, вільний від роботи, занять, будь-якого діла. Так пояснює це поняття «короткий тлумачний словник української мови». Отже, роботу, заняття, справи – геть з вільного часу дозвілля. Чим же тоді заповнювати останнє? Грою? Нічогонеробленням? Чи не занадто звужене змістом це тлумачення? Нині вчені нараховують близько 500 різних форм і видів дозвілля. Тут і участь у художній самодіяльності, в роботі клубів і гуртків за інтересами, заняття спортом, праця в саду і городі, конструювання, рукоділля, відвідання театрів, кіноконцертних залів, бібліотек, парків, музеїв, подорожі, походи, рибальство і багато-багато інших форм і видів. Дозвілля – це дійсно вільний час, змістом якого є раціоналізація людських захоплень, тобто певна діяльність людини. Бездіяльне дозвілля – не дозвілля, а відпочинок, під яким розуміють стан спокою або вид діяльності, що забезпечує заняття втоми і відтворення працездатності організму. Давайте спочатку розберемос

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Кримінальна відповідальність неповнолітніх Сьогодні чимало злочинів вчиняються неповнолітніми, щороку кількість неповнолітніх злочинців, на жаль зростає. До того ж, правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто вважає, що неповнолітньому ніщо не загрожує та він зможе уникнути відповідальності. Кримінальній відповідальності підлягають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років. Дехто з Вас прочитавши попередній абзац, може зробити висновок: до чотирнадцяти, а то й до шістнадцяти років можна робити будь-що, нема чого хвилюватися – все одно покарання не буде. Такий висновок безпідставний. Стаття 22 Кримінального кодексу України закріплює Вік, з якого  може наставати кримінальна відповідальність неповнолітніх. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років. Відповідно до ч. 2 ст. 22 КК

Бесіда з БЖД "Захист від дії випромінювання мобільного телефону"

Бесіда з БЖД "Захист від дії випромінювання мобільного телефону" У наш час мобільний зв’язок став невід’ємною частиною повсякденного життя людини, при цьому створюється значне електромагнітне навантаження на її організм. Більшість користувачів мобільних телефонів навіть і не задумуються про  електромагнітне випромінювання мобільного телефону , та шкоду, яку несе це благо цивілізації, думаючи, що якщо телефони продаються в магазині, то вони є безпечними для організму. На сьогоднішній день в Україні використовується більше 50 мільйонів мобільних телефонів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я на початку ХХІ століття у світі нараховувалося 1,5 мільярда абонентів стільникового зв’язку, що становило 19 % населення планети. Зараз ця цифра ще вища. Чи є в таких умовах можливість захисту від електромагнітного випромінювання стільникових телефонів? Яку відстань до базових станцій стільникового зв’язку можна вважати безпечною? Система мобільного зв’язку ск