Виховна бесіда "У світі бракує на всіх доброти"

Виховна бесіда "У світі бракує на всіх доброти"

Врятує світ краса —

Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла — людина вже не та...

Тож, люди на Землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла.

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

Милосердя і доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб ви іскрити доброту із наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба у звичайному плині життя немає людей, які потребують допомоги? Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Доброта і милосердя багатотомні. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами.

 Стомлена мати задумливо дивиться у вікно, її борщ у тарілці давно охолов. Раптом із полону невеселих думок її вириває вимогливий різкий голос доньки: «Я вже тебе вдруге кличу, давай компот». І ніякої уваги до душевного стану матері. Стиснулось материнське серце: «Невже росте егоїстка?».

Старенька бабуся нетерпляче чекає внука зі школи, потім підкладає йому на тарілочку найсмачніші шматочки. Поки хлопчик їсть, бабуся сидить поруч і зітхає: «Щось мені так сумно було сьогодні. Ну що там у тебе в школі? Розкажи мені!» - «Що в школі? Нічого! А ти ввімкни телевізор і дивись!» - великодушно радить онук. І невтямки йому, хлопчикові, як потрібні старій людині живе, співчутливе слово, увага.

Батько збирається у відрядження. Вся сім’я йде його проводжати в аеропорт. Ігор нетерпляче переступає з ноги на ногу. «Ну що з тобою, синку?» - запитує батько, думаючи, що той хвилюється з приводу його від’їзду. «Тато, а можна я тут з тобою попрощаюсь, бо ми з Сашком домовились піти на рибалку?» - «Ну, як хочеш…» - відповів батько, а на душі йому стало боляче.

 Одна дівчинка повернулася від сусідки, у котрої померла восьмирічна донька.

• Чому ти ходила до тої Олі? – питає батько.
• Щоб її розрадити, - відповіла дівчинка.
• А як ти, така мала, могла її розрадити?
• Я її обняла, вона взяла мене на коліна і я … плакала з нею.

В оповіданнях В.Сухомлинського ми спостерігаємо прояви жорстокості, бездушності. Інколи діти ранять своєю нечутливістю, байдужістю до найближчих, найрідніших… Оповідання вчать не бути байдужим до рідних, близьких, друзів, робити добро, бути уважним. Не бійтеся бути добрими, не бійтеся віддавати іншим тепло своєї душі, воно, наче лишається. Вчіться робити добро і розуміти тих, хто робить його вам. Давайте довідаємось, яка історія трапилась із Андрійком.

Чому дідусь такий добрий сьогодні

Поліз я якось на шовковицю: привабили чорні ягоди. Навтішався вволю, а тут дощпішов.

Пересидівядощ. Хотівзлазити з шовковиці, аж дивиться - сидитьпідшовковицеюдідусь Петро. Вийшовдідусьпіслядощу в сад.

"Що ж його робити? - думаю. - Злізати з шовковиці - струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє".

Сиджу, притулившись до гілки, боюсьповорухнутись. Жде, покидідусь до хатипіде. А дідусь не йде.

Вжесутеніти стало, коли підвівсядідусь, питає:

- Чомуцетисидишнадереві, внучку?

- Боюсяструсити на вас краплі, дідусю...

- Злазь, Андрійку...

Дідусьвідійшов, язлізізшовковиці. Дідусьпригорнув і поцілувавмене. "Чомуцедідусьтакийдобрийсьогодні?" –дивуюся я.

Анкетування учнів:

• А зараз пропоную вам відповісти на невеличку анкету. Відповідати на неї треба «так» або «ні».
• Чи можна примусити людину бути доброю?
• Чи згодні ви з думкою, що «добротою світ живе»?
• Чи можна ставати добрим лише на деякий час?
• Чи потрібно виявляти доброту у ставленні до будь-кого?
• Чи можна сказати, що доброта – найбільша окраса душі?
• Чи легко бути добрим?
• Чи можна доброту порівняти з сонцем?
• Чи є у вас бажання творити добрі справи?
• Порахуйте, яких відповідей у вас виявилося більше: «так» чи «ні». Якщо більше відповідей «так», то ви прагнете чинити добро. І це дуже правильно, адже воно приносить радість оточуючим. Доброта, як чарівні ліки, здатна вилікувати від суму, скрути, безпорадності. Я впевнена , що ви у своєму житті вже встигли зробити чимало добрих справ, про які ви зараз згадаєте.

Ти живеш серед людей. Не забувай, щ кожен твій крок, твоє бажання, відображається на оточуючих тебе людях.  Роби так, щоб людям біля тебе було добре. Умій бут добрим.

Нам так усім в житті потрібні

Слова хороші, ніби цвіт,

Щоб йшли у гості весни срібні,

Щоб по мудрішав дивний світ

Нам так усім в житті потрібні

Краса любові і душі тепло,

Щоб радість літ несли добридні

У рідне місто і село.

Нам так усім в житті потрібні

Слова хороші, мамин спів,

Щоб щедрістю були потрібні

Ми до врожайних щедрих нив.