Профілактика безпритульності і правопорушень неповнолітніх
Правопорушення, здійснені неповнолітніми, - це небезпечне соціальне явище. У ході бесіди учні були проінформовані щодо невтішної статистики злочинів, що здійснюється неповнолітніми та про наслідки до яких вони можуть привести.
У підлітків завжди виникає бажання стати незалежним, спробувати щось нове, побувати в новій, цікавій обстановці. Це природно і навіть корисно для дітей - все це частина дорослішання. Але вони можуть ризикувати, особливо коли опиняються поза увагою своїх батьків. Тиск однолітків, нудьга, нестримна енергія, а можливо, й інші фактори, що впливають на поведінку, наприклад вживання пива ... можуть призвести до невиправданого ризику - і навіть коштувати життя. Проявивши непослух один раз, дуже легко потім здійснити більш серйозний проступок.
Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.
Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.
Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей, не контрольованість з боку дорослих - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.
Найпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки, хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуацій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів: побити людей, з якими не порозумілися, випадкових.
Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнацького віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до кримінальних груп дорослі.
Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості - зобов'язує добре поводитись, утримує від порушень правил поведінки.
У підлітків завжди виникає бажання стати незалежним, спробувати щось нове, побувати в новій, цікавій обстановці. Це природно і навіть корисно для дітей - все це частина дорослішання. Але вони можуть ризикувати, особливо коли опиняються поза увагою своїх батьків. Тиск однолітків, нудьга, нестримна енергія, а можливо, й інші фактори, що впливають на поведінку, наприклад вживання пива ... можуть призвести до невиправданого ризику - і навіть коштувати життя. Проявивши непослух один раз, дуже легко потім здійснити більш серйозний проступок.
Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці.
Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.
Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей, не контрольованість з боку дорослих - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.
Найпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки, хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуацій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів: побити людей, з якими не порозумілися, випадкових.
Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнацького віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до кримінальних груп дорослі.
Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості - зобов'язує добре поводитись, утримує від порушень правил поведінки.
Комментарии
Отправить комментарий